Що означають PM10 і PM2.5
PM10 — частинки з аеродинамічним діаметром до 10 мікрометрів; PM2.5 — до 2,5 мікрометра. Аеродинамічний діаметр описує поведінку частинки в повітрі, тому частинки різної форми та щільності можуть належати до однієї фракції. Людська волосина — десятки мікрометрів; PM2.5 значно менша й не обов'язково видима. Димка може вказувати на високий рівень частинок, але чисте на вигляд повітря також може містити значну концентрацію PM2.5.
З чого складаються частинки
Склад PM залежить від джерела: сажа містить вуглецеві компоненти, дорожній пил — мінерали й метали, морський аерозоль — солі, промислові частинки — специфічні метали та органіку. Пожежі створюють складну суміш продуктів горіння деревини, палива, пластику й будматеріалів. Однакова масова концентрація не завжди означає однаковий ризик — хімічний склад, розчинність і поверхнева активність можуть відрізнятися.
Первинні та вторинні частинки
Первинні частинки викидаються безпосередньо: попіл, сажа, будівельний пил, ґрунт, пил від шин і гальм. Вторинні частинки утворюються в атмосфері, коли SO₂, NOₓ, аміак і органічні гази перетворюються на сульфати, нітрати, амонійні солі та органічний аерозоль. Через вторинне утворення частинки можуть з'являтися далеко від джерела газів-попередників — місцеве прибирання пилу корисне, але не замінює скорочення викидів енергетики, промисловості та транспорту.
Основні джерела
Спалювання вугілля, деревини, дизельного палива та відходів є важливим джерелом дрібних частинок. Промислові печі, цементне виробництво, кар'єри, будівництво, дорожній рух і пересипання сипучих матеріалів також вносять суттєвий внесок. Природні джерела — пилові бурі, морська сіль, лісові пожежі й вулканічний попіл. Природне походження не робить частинки автоматично безпечними. Для управління важливо розрізняти джерела — технічні заходи для сажі, дорожнього пилу й вторинних нітратів різні.
Поведінка частинок в атмосфері та вплив на здоров'я
Крупніші частинки осідають швидше, тоді як PM2.5 можуть залишатися в повітрі днями й переноситися на сотні кілометрів. Вологість змінює розмір гігроскопічних частинок. PM10 можуть потрапляти в дихальні шляхи, а PM2.5 — проникати глибше до альвеол. Вплив пов'язують із запаленням, загостренням астми та серцево-судинними наслідками. Ризик залежить від дози: концентрація × час × інтенсивність дихання. Відсутність негайних симптомів не означає відсутності довгострокового ризику.
Як вимірюють PM
Референтні методи збирають частинки на фільтрі або використовують автоматичні прилади з оцінкою маси чи ослаблення випромінювання. Оптичні датчики оцінюють частинки за розсіюванням світла — результат залежить від розміру, форми й вологості частинок, тому калібрування для одного типу аерозолю може бути неточним для іншого. Дані слід позначати як орієнтовні, якщо вони не пройшли перевірку.
Як зменшити викиди та особисту експозицію
Для джерел згоряння: чистіше паливо, електрифікація, рукавні фільтри та електрофільтри. На промислових і будівельних майданчиках: герметизація, аспірація, зволоження й накриття матеріалів. Вторинний PM зменшують через контроль SO₂, NOₓ, аміаку й органічних газів — це потребує узгодженої політики між секторами. Під час сильного забруднення: орієнтуватися на офіційні дані, уникати інтенсивного навантаження біля доріг і використовувати очищувач із відповідним фільтром.
PM2.5 і PM10 — це фракції за розміром, а не одна речовина. Частинки можуть бути первинними або вторинними, локальними або перенесеними здалеку. Для ефективного управління потрібно знати не лише концентрацію, а й склад, джерела, метеорологію та якість вимірювання.